Передача до третіх країн: що означає, коли дані залишають ЄС
## Термін розмитий, наслідки — ні
Передача до третьої країни відбувається, щойно персональні дані обробляються поза межами
ЄЕЗ — або є звідти **доступними**. Другу частину часто не помічають:
достатньо, щоб адміністратор у третій
країні мав доступ. Самі дані не мусять нікуди переміщатися.
## Це не заборонено
Ст. 44 і далі GDPR дозволяють передачу, якщо є підстава:
- **рішення про адекватність** Комісії щодо країни призначення,
- **стандартні договірні положення** з додатковою оцінкою ризиків,
- або один із вузьких винятків зі ст. 49.
Другий шлях — звичайний і найтрудомісткіший, бо оцінка ризиків
(Transfer Impact Assessment) лежить на Вас, а не на постачальникові.
## Що це означає на практиці
Хто вибирає локацію за межами ЄС, потребує:
1. правової підстави, у письмовій формі,
2. задокументованої оцінки ризиків,
3. запису в реєстрі операцій з обробки,
4. і відповіді на запитання, що буде, коли орган влади
країни призначення вимагатиме доступу.
Пункт четвертий — той, на якому застрягає більшість перевірок.
## Чому ми робимо локацію видимою
У конфігураторі біля кожної локації за межами ЄС прямо зазначено, що
це передача до третьої країни, — до того, як Ви виберете, а не в
додатку до договору. Це не люб'язність, а єдиний спосіб поводитися з
інформацією, яку згодом не вдасться прикрасити.
На рівнях безпеки NIS2 та IT-Grundschutz ми взагалі не пропонуємо локацій
за межами ЄС.
## Чим не є суверенітет даних
Самого лише німецького центру обробки даних недостатньо. Вирішальне — **хто
має доступ**, і сюди входять постачальник, його субпідрядники та
їхні материнські компанії. Сервер у Франкфурті, що належить
американському концерну, юридично — інша ситуація, ніж сервер, який йому не належить.
---
*Не є юридичною консультацією. Для оцінки Вашого конкретного випадку Вам потрібен
Ваш відповідальний за захист даних або Ваш юрист.*